- відстрочувати
- -ую, -уєш, недок., відстро́чити, -чу, -чиш, док., перех.Переносити виконання або виплату чогось на пізніший строк.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підстрочувати — ую, уєш, недок., підстрочи/ти, строчу/, стро/чиш, док., перех. Підшивати строчкою знизу, по краю, прострочувати додатково … Український тлумачний словник
відстрочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підстрочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкладати — а/ю, а/єш, недок., відкла/сти, аду/, аде/ш і діал. відложи/ти, ожу/, о/жиш, док., перех. 1) Класти що небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого небудь … Український тлумачний словник
відрочити — чу, чиш, док., відро/чувати, ую, уєш, недок., заст. Відстрочувати, відкладати на потім … Український тлумачний словник
відстрочити — див. відстрочувати … Український тлумачний словник
відстрочування — я, с. Дія за знач. відстрочувати … Український тлумачний словник
відсувати — а/ю, а/єш і відсо/вувати, ую, уєш, недок., відсу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Соваючи, переміщати що небудь в інше місце. || Віддаляти. 2) Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку. || Відкривати що небудь засунуте. || Витягати що небудь,… … Український тлумачний словник
підстрочити — див. підстрочувати … Український тлумачний словник
підстрочування — я, с. Дія за знач. підстрочувати … Український тлумачний словник